ЧИ Є ЄВРОРЕГІОНИ ІННОВАЦІЙНОЮ ФОРМОЮ РОЗВИТКУ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ?

17 жовтня 2013 року Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львовіспільно з Львівською обласною державною адміністрацією, Львівською обласною радою, Асоціацією органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати - Україна", Інститутом регіональних досліджень НАН України провів круглий стіл на тему: «Єврорегіони як інноваційна форма розвитку транскордонного співробітництва України».

У заході взяли участь провідні науковці Львівської області, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, керівники дипломатичних представництв Словацької Республіки та Російської Федерації, представники єврорегіонів з Республіки Білорусь, співробітники наукових, аналітичних установ, навчальних закладів, громадських організацій.

Відкрив засідання круглого столу директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові, к.е.н.Володимир Волошин, який привітав учасників засідання та зазначив, що на сьогодні діяльність створених в Україні єврорегіонів як організаційної юридично закріпленої форми транскордонного регіонального співробітництва між територіальними громадами прикордонних регіонів кількох держав зі спільним кордоном залишається недостатньо ефективною. Це засвідчує і незначна кількість спільних реалізованих проектів, і незначні обсяги залученого фінансування на впровадження соціально та економічних значимих проектів місцевого розвитку. Натомість в Європі перший єврорегіон було створено у 1958 р. та на сьогодні функціонує близько 80 таких структур, а їх досвід довів, що це дієвий засіб активізації та форма пошуку ефективних шляхів транскордонного діалогу держав-сусідів. У загальноєвропейській системі пріоритетів діяльність єврорегіонів спрямовується на прискорення соціально-економічного розвитку регіонів і формування їх експортної спеціалізації, інфраструктурну підготовку для поглиблення співробітництва з Європейським Союзом, розвиток системи міжрегіональних зв’язків у сфері туризму, рекреації, охорони навколишнього природного середовища. Саме тому є підстави стверджувати про значний прихований потенціал активізації діяльності єврорегіонів у контексті пришвидшення та підвищення ефективності транскордонного співробітництва України. В. Волошин зазначив, що засідання має на меті визначити механізми, інструменти та засоби цього, а також запросив до вступного слова співорганізаторів круглого столу.

У вступному слові Лев Захарчишин, в.о. директора Департаменту міжнародного співробітництва та туризму Львівської обласної державної адміністрації, привітав учасників засідання від імені голови Львівської обласної державної адміністрації та зауважив, що сьогоднішня зустріч актуальна напередодні важливої для України події – саміту у м. Вільнюсі. Л. Захарчишин резюмував, що діяльність єврорегіонів, створених в Україні, залишається недостатньо ефективною та існує достатній потенціал для їх використання в контексті соціально-економічного розвитку Львівської області та держави загалом. Але заради цього потрібно усунути проблему обмеженості компетенцій єврорегіональних структур та організацій громадського сектору, а також значної залежності транскордонного співробітництва від активності його розвитку зі сторони державних адміністрацій, провести адміністративно-територіальну реформу. Л. Захарчишин додав, що цей захід важливий і у контексті проведення у цей же час Європейського тижня місцевої демократії – важливого елементу успіху функціонування територіальних громад на місцях.

В’ячеслав Войнаровський, керівник Представництва Міністерства закордонних справ України у Львові, привітав учасників засідання та подякував за інтенсивну роботу Львівського і Закарпатського регіональних філіалів Національного інституту стратегічних досліджень у напрямі розвитку єврорегіонального співробітництва України, побажав плідної дискусії учасників у процесі вироблення важливих та ефективних управлінських рішень для органів державної влади напередодні саміту у м. Вільнюсі.

Галина Литвин, виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна» привітала учасників засідання та побажала плідної роботи над виробленням пропозицій щодо подальшого розвитку єврорегіонів і транскордонного співробітництва нашої держави.

Тарас Федак, голова комісії з питань інвестиційної та регуляторної політики, ПЕК, енергоефективності і розвитку підприємництва Львівської обласної ради, президент Інституту транскордонного співробітництва та європейської інтеграції, к.е.н., у вітальному слові зауважив, що тематика засідання важлива не лише з точки зору розвитку єврорегіонального співробітництва, але й безпосередньо для Львівської області, яка, маючи унікальне географічне розташування, не до кінця використовує його переваги. Львівська область володіє всіма передумовами для того, щоб стати локомотивом євроінтеграції економіки нашої держави. Т. Федак побажав гарної дискусії та дійти до виявлення нових шляхів у розвитку вітчизняного єврорегіонального співробітництва.

З доповідями на круглому столі виступили:

- головний науковий співробітник Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові, д.е.н. професор Надія Мікула у доповіді зупинилася на ключових питаннях діяльності вітчизняних єврорегіонів та проаналізувала досвід європейських країн, на території яких функціонують єврорегіони. Ці країни продемонстрували можливості оперативно і ефективно вирішувати прикордонні проблеми на місцевому рівні, створювати гнучкі господарські структури із залученням зовнішніх ресурсів, налагоджувати прикордонну торгівлю, розвивати транскордонний туризм, розширювати співпрацю в культурній, соціальній, освітній, природоохоронній сферах. Таким чином, проблема формування та діяльності єврорегіонів є актуальною і важливою для всього європейського просторового розвитку. Україна, на кордонах якої функціонують такі євро регіони як «Буг» «Карпатський єврорегіон», «Нижній Дунай», «Верхній Прут», «Дніпро», «Слобожанщина», «Ярославна», «Донбас», «Дністер» та «Чорне море», також долучена до цього інтеграційного процесу. На жаль, потенціал регіонального співробітництва України та ЄС задіяно недостатнім чином. Так, єврорегіони за участю українських областей недостатньо використовують потенціал транскордонного співробітництва для нівелювання впливу периферійного розміщення на соціально-економічний розвиток прикордонних територій, підвищення конкурентоспроможності їх економік та покращення життєвого рівня мешканців. Крім того, єврорегіональні структури за участю областей України і досі не стали організаційно-фінансовою платформою координації транскордонного співробітництва в системі регіонального менеджменту, як це притаманно країнам ЄС. Н. Мікула наголосила на необхідності використання переваг транскордонного співробітництва в межах єврорегіонів, що має стати вагомим чинником зміцнення конкурентоспроможності прикордонних регіонів України в умовах посткризового етапу розвитку економіки та обмеженості державного фінансування програм вирівнювання регіональних диспропорцій соціально-економічного розвитку;

- в.о. завідувача відділу проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва Інституту регіональних досліджень НАН України, к.е.н. Євгеній Матвєєв наголосив, що сучасна регіональна політика ЄС щодо розвитку транскордонних регіонів зумовила пошук нових форм транскордонного співробітництва з метою підвищення ефективності співпраці задля нівелювання наявності кордонів і досягнення повномасштабного інтегрованого простору. У переважній більшості країн-членів ЄС вже прийшли до єврорегіональної форми транскордонного співробітництва як уніфікованої структури, що координує співпрацю та, у багатьох випадках, виконує роль організаційно-фінансового центру реалізації транскордонних проектів. Проте цього виявилося недостатньо з огляду на розвиток міжнародної конкуренції і підвищення ролі регіонів у самостійному вирішенні власних проблем, без очікування вказівок центру. Є. Матвєєв у своїй доповіді висвітлив організаційні та правові аспекти формування нових форм транскордонного співробітництва у формі схем впливів суб’єктів і учасників транскордонної співпраці в частині укладання угод про транскордонне співробітництво і створення органів транскордонного співробітництва для різних форм, а саме: типових (єврорегіони та угоди); при формуванні спеціального режиму; у функціональних областях без залучення адміністрацій та із залученням адміністрацій. На думку доповідача, імплементація цих моделей дозволить формалізувати процедури формування, функціонування та розвитку нових форм транскордонного співробітництва в майбутньому;

- старший науковий співробітник відділу регіонального розвитку Національного інституту стратегічних досліджень, к.політ.н. Валентина Романова проаналізувала тенденції єврорегіонального співробітництва як інституційної платформи європейської інтеграції України, зосередивши увагу на перспективах  розвитку транскордонного співробітництва після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Як зазначила В. Романова, окрема глава Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС присвячена транскордонному та регіональному співробітництву. Це свідчить про можливості використання транскордонного співробітництва як каталізатора процесів європейської інтеграції України. Текст зазначеної глави Угоди про Асоціацію закликає до створення інституційних можливостей заснування та розвитку різних форм транскордонного співробітництва, що підтримуються у рамках ЄС. Насамперед мова йде про єврорегіони та європейські угруповання територіального співробітництва (ЄУТС). ЄУТС є порівняно новою формою транскордонного співробітництва, що має як переваги (зокрема, спрощення процесів транскордонного співробітництва), так і недоліки (наприклад, тривалий період адаптації до національного законодавства країн, де зареєстровано ЄУТС). Очікується, що з 2014 року пріоритетною формою транскордонного співробітництва в ЄС стане саме ЄУТС. Зміцнити інституційну платформу європейської інтеграції Украйни можна за допомогою використання організаційно-інституційного та інституційно-правового механізмів узгодження діяльності щодо транскордонного співробітництва із відповідними пріоритетами ЄС. Зокрема, доцільним є узгодження процесів транскордонного співробітництва за участі української сторони із стратегічними пріоритетами європейської інтеграції, включно із Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС, а також прийняття комплексу нормативно-правових документів щодо регіонального розвитку (у т. ч. транскордонного співробітництва) відповідно до базових орієнтирів законодавства ЄС у цій сфері (прийняття Державної стратегії регіонального розвитку України до 2020 року та внесення змін до положень Закону України «Про транскордонне співробітництво» від 2004 р.);

- виконавчий директор АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна» Галина Литвин у доповіді визначила ключові проблеми функціонування єврорегіонів як євроінтеграційної структури, а саме: 1) відсутність чіткої нормативно-правової бази функціонування і розвитку єврорегіонів; 2) неусвідомлення представниками влади єврорегіонів активними учасниками транскордонного ринку; 3) нечіткість у питанні визначення виконавчих органів єврорегіонів; 4) відсутність ідентифікації учасників єврорегіонів; 5) непрозорість фінансових механізмів підтримки діяльності та розвитку єврорегіонів; 6) проблеми, пов’язані з управлінням фондами мікропроектів програм транскордонної співпраці 2007-2013 ЄІПС. Доповідач визначила такі пріоритетні напрями підвищення ефективності діяльності єврорегіонів: 1) прийняття стратегій та програм фінансування їх діяльності; 2) підтримка ініціатив місцевих громад; 3) підвищення ефективності транскордонної та міжрегіональної співпраці; 4) активізація роботи Української Національної Ради Карпатського єврорегіону; 5) розбудова вітчизняних мереж транскордонної співпраці; 6) активізація діяльності з забезпечення участі єврорегіонів у Програмах ЄС на фінансову перспективу 2014-2020 рр.;

- директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Одесі Артем Филипенко на прикладі єврорегіону «Нижній Дунай», до якого входить Одеська область (Україна), повіти Галац, Тульча, Бреїла (Румунія), райони Кагул та Кантемір (Республіка Молдова), показав механізми та шляхи вдосконалення транскордонного співробітництва. Традиційно прикордонні території є периферійними та економічно відсталими порівняно з регіональними економічними центрами країн, а структура промислового виробництва у прикордонних регіонах складається, в основному, з підприємств переробної та харчової промисловості. Наявність значного транзитно-транспортного потенціалу (що традиційно розглядається як стратегічних ресурс регіонального розвитку) нівелюється низьким рівнем технологічності та високими показниками зношеності транспортної інфраструктури. Зупинився А. Филипенко також і на неоднозначних політико-дипломатичних відносинах між Україною та Румунією. Незважаючи на усі ці проблеми, єврорегіон «Нижній Дунай», як форма транскордонного співробітництва, демонструє свою ефективність щодо стимулювання регіонального розвитку, сприяє реалізації спільних екологічних, енергетичних, туристичних та інфраструктурних проектів;

- директор Гомельського регіонального агентства економічного розвитку, керівник координаційного бюро єврорегіону «Дніпро» Віктор Бурий поділився досвідом транскордонної співпраці білоруських єврорегіонів. В Республіці Білорусь створено п’ять єврорегіонів: «Дніпро», «Буг», «Озерний край», «Неман», «Біловезька пуща», з яких перші два мають у своєму складі українську сторону. Однією з проблем повноцінного функціонування єврорегіонів є відсутність у білоруському бюджетному законодавстві статті на транскордонну співпрацю, тому кошти потрібно відшуковувати на місцевому рівні або за рахунок міжнародної технічної допомоги. Крім того з 2003 року закони Білорусі зобов’язують реєструвати усі угоди щодо надання міжнародної технічної допомоги та реалізації гуманітарних проектів в центральних органах влади. Це призводить до суттєвих зволікань з початком реалізації транскордонних проектів. Основна діяльність, яку проводить координаційне бюро єврорегіону «Дніпро», зосереджена передусім на інформаційній підтримці білоруських громадських організацій, підготовці кадрів, навчанні проектного менеджменту, пошуку потенційних партнерів та організації навчальних візитів в Україну та країни ЄС;

- проректор з наукової роботи Львівської комерційної академії, д.е.н., професор Віктор Шевчукзауважив, що головними передумовами розвитку вітчизняних єврорегінів, як і транскордонного співробітництва в цілому, є розбудова інфраструктури, що на разі істотно відстає від інфраструктури сусідніх з Україною держав ЄС; залученість вищих навчальних закладів (передусім технічної спрямованості) та науково-дослідних установ до процесу планування, організації та забезпечення ефективного функціонування єврорегіонів, реалізації їх проектів та програм; наявність конкретних спільних проектів, над розробкою яких мають працювати профільні органи державного управління;

- старший науковий співробітник Регіонального філіалу НІСД у м. Львові, к.е.н. Валентина Засадко охарактеризувала скандинавську (північноєвропейську) та центральноєвропейську моделі функціонування єврорегіонів. Скандинавська модель формування єврорегіонів базується на розгалуженій системі економічних зв’язків між прикордонними територіями суміжних країн. Центральноєвропейська модель передбачає функціонування єврорегіонів як інституційної бази інтеграції країн-членів ЄС, передусім у політико-правовій площині. У зв’язку з євроінтеграційним курсом України, єврорегіони на кордонах нашої країни мають більше ознак центральноєвропейської моделі. Разом з тим доцільним є запозичення досвіду скандинавських єврорегіонів, адже транскордонні економічні зв’язки України (транскордонна торгівля, транскордонна трудова міграція) потребують інституційної підтримки, яку можна організувати в межах єврорегіонів.

Учасники круглого столу обговорили проект рекомендацій за підсумками засідання круглого столу та вирішили продовжити обговорення аналітичної доповіді в дистанційному режимі та надіслати свої пропозиції організаторам заходу.