Як зазначив керівник програм Українського центру політичних досліджень Максим Лациба (м. Київ), світ переходить від представницької моделі демократії до демократії участі. Нова система взаємин вимагає від влади не владарювання, а модерування соціального діалогу, який дозволяв би врівноважити інтереси різних груп населення. Ключове значення у виконанні цього завдання відіграє статут міста Івано-Франківська, який прийнято ще в 1999 році. Як зазначив М. Лациба, громадяни мають кілька інструментів, щоб донести свою думку до можновладців, а саме: загальні збори громадян, місцева ініціатива та громадські слухання. Наприклад, як пише газета "Галичина", щоб провести громадські слухання з ініціативи громадян, потрібно зібрати не менше 5% підписів жителів (в Івано-Франківську — це 9 тис.) або ініціювати відповідне рішення міського голови. Зрозуміло, що зібрати таку кількість підписів дуже складно і жодного разу громадські слухання з ініціативи жителів не проводились.
Як повідомив начальник відділу внутрішньої політики МВК ігор Кінаш, 2012 року в Івано-Франківську провели 24 громадські слухання, цього року заплановано приблизно таку саму кількість.
Зазначимо, що проводити громадські слухання чиновників зобов’язує законодавство, коли йдеться про ухвалення нових регуляторних актів. Заради справедливості варто констатувати, що дуже часто жителі ігнорують громадські слухання, полегшуючи таким чином життя бюрократам.
Депутат івано-Франківської міської ради Ростислав Кукурудз зазначив, що в проведенні громадських слухань є як позитивний, так і негативний досвід. На його думку, громадські слухання є успішними, коли вони мають локальний характер, приміром, розв’язують проблему конкретного мікрорайону чи навіть будинку. Про необхідність громадських слухань заявив ще один депутат міської ради — Юрій Соловей. За його словами, за час незалежності в місті жодного разу не проводили місцеві референдуми через складність процедури. Як зазначив М. Лациба, після змін у законодавстві проведення місцевих референдумів стало взагалі неможливим. Критичну думку стосовно громадських слухань висловив директор КП «ЄРЦ» Вадим Войтик. Він назвав їх «авантюрою», на яку не варто погоджуватись. За його словами, громадські слухання проводять «для пташки», а думку громади при цьому не враховують. Тобто слухання фактично виглядають як вимірювання суспільної температури.
Володимир Іваницький, голова ГО «Альтернатива» (м. Калуш), поділився власним досвідом громадської роботи. За його словами, будучи депутатом Калуської міської ради, він домігся проведення референдуму з питання екологічної ситуації в місті. В результаті референдум дозволив міській владі залучити великі кошти, які «вкрали та роздерибанили». Показовою є також ситуація навколо реорганізації калуських музичних шкіл. За словами Іваницького, громада зібрала 7 тис. підписів проти об’єднання мистецьких закладів, але контрольована мером більшість у міській раді все одно ухвалила це рішення.
Свою думку висловив і депутат обласної ради Юрій Романюк. Він зазначив, що громадські слухання часто стають механізмом, за допомогою якого блокують непопулярні, але корисні для області рішення. За його словами, жодна сільська рада не погодиться на розміщення сміттєвого полігону на своїй території, однак проблему сміття розв’язувати потрібно. Аналогічні ситуації відбуваються в процесі залучення інвестицій, адже в підсумку виявляється, що громаді нічого не потрібно. Як приклад нерозумного егоїзму громади Ю. Романюк назвав відмову тисменицьких раздів від прокладання залізниці за часів Польщі. В результаті Тисмениця залишилася периферійним містом, а івано-Франківськ зріс до рівня обласного центру.
Громадянська пасивність є наслідком патерналізму і віри в державу, яка розв’яже всі проблеми. Крім того, загальновідомий український принцип «моя хата скраю» призводить до того, що найактуальніші питання приймає хто завгодно, тільки не жителі, яких вони безпосередньо стосуються. Зрештою, чи залишатись на маррінесі, чи самому управляти власним життям — це кожен вирішує самостійно.
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
< Попередня | Наступна > |
---|
24 грудня 2015 року у приміщенні Старосамбірської районної ради, виконавчим директором Асоціації "Єврорегіон Карпати-Україна" Галиною Литвин було проведено тренінг щодо підготовки та управління проектами місцевого розвитку. Близько сорока представників з...
Детальніше...17 грудня 2015 року Асоціація органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати – Україна» провела в приміщенні Белзької міської ради першу робочу зустріч в рамках проекту «Об’єднуймося свідомо: підвищення ефективності процесу об’єднання...
Детальніше...Сільський зелений, або іншими словами Екологічний туризм - це унікальна можливість повернутись до природи, до витоків духовності, до свого коріння, стати самим собою. Зелений туризм в Карпатах