Топ-10 міфів про Сонце

З давніх давен людство відзначало важливу роль Сонця - яскравого диска на небі, що несе світло і тепло.

Своєю життєдайною силою Сонце завжди викликало у людей почуття поклоніння і страху. Народи, тісно пов’язані з природою, чекали від нього милостивих дарів - урожаю і достатку, гарної погоди і свіжого дощу або ж кари - негоди, бурі, граду.

У багатьох доісторичних і античних культурах Сонце шанувалося як божество. Культ Сонця займав важливе місце в релігіях цивілізацій єгиптян, інків, ацтеків.

Наші предки не знали, що Сонце - єдина зірка Сонячної системи, навколо якої обертаються інші об’єкти системи: планети і їх супутники, карликові планети, астероїди, метеорити, комети і космічний пил. І первинні знання про небесне світили носили фантастичний і казковий характер.

Видання Time пропонує 10 найбільш вражаючих міфів про Сонце.

1. Єгипетський Ра

Ра - давньоєгипетський бог сонця, верховне божество давніх єгиптян. Центром культу Ра був Геліополь, де його втілювали птахи Фенікс, бик Мневіс і обеліск Бен-Бен.

Але з плином часу і розвитком єгипетської цивілізації культ бога Сонця поширився на всю країну і фараони стали іменувати себе синами Ра.

Згідно з єгипетськими міфам Ра пересувався по небу на кораблі і кожен день відроджувався заново.

2. Сонце обертається навколо Землі

У 150 році Птолемей створив свою геоцентричну модель устрою світу. За Птолемеєм центральне положення у Всесвіті займає нерухома Земля, навколо якої обертаються Сонце, Місяць, планети і зірки.

У своїй праці “Велика побудова” Птолемей виклав всі астрономічні знання стародавньої Греції та Вавилона і сформулював складну модель світу з епіциклом, яка була прийнята в західному і арабському світі до створення геліоцентричної системи Миколою Коперником в 1543 році.

3. Аполлон

Аполлон - у грецькій міфології золотокудрий бог - охоронець світла, покровитель наук і мистецтв, віщун. Уособлював Сонце.

Аполлон подорожував по небу на колісниці з вогненними кіньми кожен день і приносив світло всьому світу.

Складний образ Аполлона пояснюється тим, що Аполлон спочатку був божеством догрецьким, ймовірно, малоазійським. Його глибока архаїчність проявляється в тісному зв’язку і ототожненні з рослинним і тваринним світом. Постійні епітети Аполлона - лавр, кипарис, вовк, лебідь, ворон, миша. Але значення архаїчного Аполлона відступає на другий план у порівнянні з його значенням, як сонячного бога. Культ Аполлона в класичної античної міфології поглинає культ Геліоса і навіть потісняє культ Зевса.

У своєму творі “Народження трагедії” філософ Ніцше вводить такий термін як “Аполлонічний початок” і описує його як компонент культури, що символізує порядок, ясність і світло.

4. Віцліпуцлі - бог Сонця і Війни в ацтеків

Віцліпуцлі - бог сонця, бог війни і національний бог ацтеків, покровитель міста Теночтітлан. Ім’я бога в перекладі означає «колібрі півдня» і пов’язане з тим, що птах колібрі уособлює сонце у багатьох племен Центральної Америки.

Ацтеки вірили, що Віцліпуцлі постійно бився з темрявою і потребував постійного поповнення сил за допомогою жертвопринесення, які дозволяли Сонцю протриматися ще один 52-річний цикл.

5. 10 сонць

Згідно зі старокитайським міфологічним уявленнями, існувало не одне Сонце, - а десять. Вони жили на гілках дерева фусан (шовковиця) і виходили на небо по черзі. Одне з сонць сідало в палаючу колісницю, запряжену шісткою драконів, і спрямовувалося в небеса.

Але одного разу з гілок величезної шовковиці, яка росла на самому краю світу - в сяючій долині, всі десять сонць піднялися в небо. І тоді настала спека. Загинули хліба, посіви та дерева. Почалися страшні пожежі. Небезпека загрожувала не тільки людям і тваринам - сама Земля могла загинути. Потрібно було терміново навести порядок на небесах.

І тоді могутній імператор Китаю, рівний богам Яо взяв чарівний лук, стріли якого летіли так далеко, що губилися в неосяжній глибині простору, і передав його влучному і сильному стрілку І.

Удостоєний такої честі І по черзі підстрелив всі дев’ять сонць і залишилося на небосхилі тільки одне Сонце, чиї промені не були смертоносними для людей. Земля була врятована!

6. Ескімоські боги Місяця і Сонця

Ескімоси - корінний народ, що населяє території від Гренландії та Нунавут (Канада) до Аляски (США) і східного краю Чукотки (Росія) - пояснюють існування Сонця і Місяця легендою про місячного бога Аннінгана і його сестру-богиню сонця, Маліну.

Солярна богиня постійно тікає від брата після розбрату між ними (легенди варіюють причину). Це постійне переслідування - традиційне пояснення руху сонця і місяця по небу. Коли Аннінган наздоганяє Маліну відбувається затемнення.

7. Луг

Луг (в переклад з ірланд. “сяючий”) надзвичайно популярний в ірландських сагах. Луг - це юний бог Сонця в шоломі, зі списом і з чарівним псом. Ці атрибути захищають і самого Луга і тих, хто просить його про допомогу. Луг з Божественною любов’ю допомагає людям розвивати в собі внутрішнього чарівника. Він також асоціюється з родючістю і забезпечує щедрий річний урожай. В кельтських легендах говориться, що Луг був чудовим ремісником, поетом, цілителем і взагалі майстром на всі руки.

8. Скандинавський бог Сонця

Фрейр тобто “пан” - у скандинавській міфології мудрий, добрий бог, володар моря, повітря, сонця, дощу і земної рослинності, до якого зверталися з благаннями  мир і родючість. Як розповідають старі легенди Фрейр допомагає всім в нещастях і ні до кого не ставиться вороже.

Скандинавські казки розповідають, що Фрер їздив на золотисто-жовтому вепрі Гуллінбурсті (“золотощетинний”). А ще в нього був чудовий корабель Скідбландір - найкращий у Скандинавії. Цей корабель міг бути величезним і помістити на своїх палубах всю свиту Фрейра - світлих ельфів - і всіх богів скандинавського пантеону, але якщо Фрейр кораблем не користувався, то він складав його у свою кишеню.

З ім’ям Фрейра пов’язана назва дня тижня п’ятниці в мовах германської групи (англ. Friday, нім. Freitag).

9. Сур’я

Згідно з  Ведам Сур’ю шанували як носія світла, цілителя, а також як всевидюче око богів і небесного охоронця.

Цьому божеству присвячено безліч гімнів. Атрибут Сур’ї - колісниця, запряжена семи кіньми, що втілюють сонячні промені. Сур’ю зображують або з двома руками - в обох руках лотос або з чотирма, в трьох з яких Сур’я тримає лотос, чакру і мушлю, а четвертою робить захисний знак.

10. Ліза і Маву

Народ Фон, що населяє південну частину Беніну і народ Еве, що проживає на територіях Гани, Того і Беніну - вважають Лізу, сонячне божество, і Маву, місячне божество, близнюками.
Маву живе на заході, царює вночі, а Ліза живе на сході і головна вдень. Місячні і сонячні затемнення викликані відносинами Маву і Лізи. Маву уособлює мудрість світу, Ліза - силу.

Довідка: «Тайм» (TIME) – американський новинний тижневик, заснований 1923 року Брітоном Хадденом (Briton Hadden) та Генрі Люсом (Henry Luce). Тематична спрямованість видання – політика, економіка, наука та шоу-бізнес. TIME – це абревіатура повної назви видання The International Magazine of Events («Міжнародний журнал новин»). У 2000 році журнал став частиною компанії AOL Time Warner.